Наші партнери

Енциклопедія спецій: все про спеції від компанії «Огородник»

Існує велике різноманіття спецій та прянощів, які здатні доповнити навіть звичайні страви, розкриваючи неповторні відтінки смаку та аромату. Деякі з прянощів нам знайомі з народження, а є й такі, про які ми вперше почули не так давно.

Для кулінарів з досвідом та любителів приготувати що-небудь смачненьке на дозвіллі, на нашому сайті представлена ​​пізнавальна енциклопедія спецій, в якій Ви знайдете все про спеції: цікаву і корисну інформацію, а також відповіді на багато питань. Енциклопедія спецій ОгородникТМ включає такі популярні прянощі, як імбир, селера, розмарин, пастернак, шавлія, барбарис, фенхель, кардамон та багато інших спецій.

Дізнатися цікаві факти з історії спецій, місця їх вирощування, про правильне використання та поєднання тих чи інших прянощів Вам допоможе енциклопедія спецій ОгородникТМ. Завдяки енциклопедії спецій, представленій у даному розділі сайту, Ви з легкістю зможете приготувати вишукані страви, гармонійно доповнивши їх ароматними спеціями та прянощами.

Ажгон

ecyclopedia azhhon

Ажгон - пряність, батьківщиною якої вважається Південна Індія. В кулінарії використовують як мелені, так і цілі насіння ажгона. Але рекомендується купувати все-таки цілі зерна, потім їх обсмажувати і тільки після цього, якщо необхідно, розмелювати. Це сприяє кращому розкриттю смаку та аромату прянощі.

Ажгон має пряний, трохи гіркуватий смак та приємний аромат. Пряність схожа на чебрець, але додавати її потрібно обережно - ажгон має більш різкий пекучий смак та ароматом.

Ажгон високо цінується на ринку, завдяки своїм властивостям. Він запобігає псуванню м'яса: якщо м'ясо обробити подрібненим насінням ажгона разом з сіллю, то м'ясо не псується протягом тижня. Завдяки чому ажгон широко застосовують при виготовленні ковбас, також його додають в овочеві, рибні та м'ясні страви, маринади. В азіатських країнах його використовують для приготування плову, в арабських - для приготування різноманітних перших і других страв.

Ажгон також має антисептичні та болезаспокійливі властивості, містить вітаміни А, В1, В2, В3, мікроелементи: фосфор, залізо та кальцій.

Аніс

ecyclopedia anis

Аніс - однорічна трав'яниста рослина, батьківщиною якої вважається Мала Азія. У кулінарії застосовують майже всі частини рослини: насіння анісу - в кондитерських виробах та випічці, відцвілі парасольки - у розсолах та маринадах, ароматне свіже молоде листя - у салатах та гарнірах.

Аніс має характерний пряний та освіжаючий аромат, інтенсивний, злегка солодкуватий і освіжаючий смак. Пряність широко використовували як приправу в Стародавньому Єгипті, Греції та Римі, де з ним готували м'ясні та овочеві страви. У Західній Європі, куди аніс потрапив від римлян, в Середньовіччі він був досить дорогою пряністю, - в основному його використовували у медицині.

Цікавий факт, згідно з яким аніс був особливо популярний у Великобританії в 14 столітті, де завдяки податку на аніс після пожежі був відбудований Тауерський міст.

Аніс добре поєднується з іншими прянощами, зокрема, кардамоном, фенхелем, гвоздикою, коріандром та лавровим листом. Широко застосовують його для приготування страв з морської риби для нейтралізації запаху йоду, для перших та м'ясних страв, рагу, різних соусів, консервування, а також для випічки.

Бад'ян

ecyclopedia badyan

Бад'ян (зірчастий аніс) - квіткова рослина, батьківщиною якої вважається Південно-Східна Азія. Найбільшого поширення пряність набула у Китаї та Японії. Бад’ян має форму зірочки, у кінцях якої міститься насіння, які і є пряністю. Бад’ян володіє гострим солодкувато-пряним смаком з тонким і м'яким ароматом, що нагадує аромат анісу.

У китайській кухні бад’ян використовують для приготування варення та компотів, кондитерських виробів та випічки, м'яса і рису. У Європі ж бад’ян використовують головним чином при випічці печива, тортів, кексів, у компотах та фруктових супах. Але можна використовувати також у м'ясних та овочевих рагу, при маринуванні курки і качки, різних соусах.

Бад’ян добре використовувати для приготування варення, пряність запобігає зацукрюванню. Також бад’ян широко застосовують для приготування спиртних напоїв, різноманітних настоянок та лікерів, які називають «анісовими», але у них кладуть доступніший бад’ян. Використовувати бад’ян потрібно обережно, надмірна кількість спеції може надати страві гіркоти.

Бад’ян добре поєднується з фруктами, а також зі спеціями, такими, як кориця, куркума, м'ята, фенхель, гвоздика.

Базилік

ecyclopedia bazylik

Базилік - пряна трава, що належить до сімейства м'ятних трав. Батьківщиною базиліку вважається Індія. Дана пряність широко поширена у багатьох країнах світу, найчастіше її використовують у європейській та азіатській кухнях.

Базилік має солодкувато-пряний аромат і терпкий, трохи гіркуватий смак. Існує кілька різновидів базиліку: зелений, «опаловий» базилік із незвичайними фіолетовими листками та більш грубим смаком, а також лимонний і коричний базилік з відповідними ароматами.

У кулінарії використовують як свіжі листя базиліку, так і сушену пряність. Базилік добре підходить для ароматизації оцту та маринаду, а також для консервування. Його використовують для приготування великої кількості страв: овочевих салатів, рибних і м'ясних страв, супів і соусів, страв з бобових і кондитерських виробів.

Для того, щоб пряність не втратила свого аромату, її рекомендується додавати до готових страв або за декілька хвилин до їх готовності.

Базилік вважається універсальною пряністю, адже він добре доповнює практично будь-які страви і поєднується з багатьма прянощами, такими як розмарин, коріандр, майоран, чебрець та шавлія.

Барбарис

ecyclopedia barbarys

Барбарис - сильно колючий напівчагарник, плоди якого є пряністю. Налічують величезну кількість різних видів цієї рослини, які ростуть скрізь, за винятком Австралії та Антарктиди. У кулінарії використовують ягоди барбарису звичайного.

Плоди барбарису - соковиті яскраво-червоні ягоди з кислуватим смаком. З них готують варення, желе, соки та щербети. Ягоди барбарису також висушують, подрібнюють в порошок та використовують як приправу для м'ясних страв з дичини, качки, гуски, баранини, до різних гарнірів, страв з рису, а також соусів. Листя барбарису використовують для маринування, а мелений барбарис можна подавати окремо як приправу до готової страви.

Гвоздика

ecyclopedia hvozdyka

Гвоздика - вічнозелене дерево, батьківщиною якого є Молуккські острови. На сьогоднішній день найбільші плантації гвоздики знаходяться на Мадагаскарі, Маврикії, Занзібарі та в Індонезії. Гвоздику завезли в Європу в 11 столітті, і в давні часи пряність вважалася дуже дорогою та дефіцитною, мала величезний попит на ринку.

Пряністю є ще нерозквітлі висушені бутони гвоздичного дерева. Цікаво, що гвоздичне дерево перший раз плодоносить тільки через 20 років після його висадки, а бутони потрібно збирати великі та ще не розпущені.

Гвоздика має сильний аромат та своєрідний пекучий смак. Пряність здатна перебивати неприємні запахи, як наприклад, часнику, а також добре ароматизувати фрукти. Гвоздику використовують у десертах, солодких пиріжках, напоях, м'ясних стравах, бульйонах, різних підливках та у маринадах для риби.

Гвоздику потрібно використовувати помірно, бо вона здатна забивати інші інгредієнти в страві. Також важливо вибирати якісну пряність, яка містить цінні ефірні масла. Подрібнена гвоздика дуже швидко втрачає аромат та ефірні масла, а відповідно і цінність.

Гірчиця

ecyclopedia hirchytsya

Гірчиця - однорічна трав'яниста рослина, насіння якої використовують як прянощі. Батьківщиною гірчиці вважаються європейські та азіатські країни.

Існує кілька видів гірчиці, але найбільш поширеною є біла, чорна та коричнева (сарептська). Біла гірчиця має найбільш ніжний смак, коричнева - дуже ароматна, а ось чорна, навпаки, дуже пекуча і є найдорожчою з усіх видів.

Із насіння гірчиці готують гірчичний порошок, з якого, в свою чергу, виробляють приправи. До гірчичного порошку додають оцет, мед, різні прянощі, які допомагають розкрити аромат та смак гірчичного насіння.

Гірчицею приправляють страви з овочів, бобових, яєць, жирного м'яса, різні соуси, а також використовують у різних сумішах пряних трав і для консервування. З гірчицею можна приготувати смачне соковите м'ясо, адже вона сприяє утворенню скоринки та запобігає витіканню соку.

Імбир

ecyclopedia imbyr

Імбир - трав'яниста рослина, батьківщиною якої прийнято вважати Китай. У якості прянощів використовують кореневище даної рослини, яке має форму бульб. Імбиру притаманний освіжаючий аромат лимона та пекучо-пряний смак. За своїми корисними властивостями пряність схожа з часником, за винятком неприємного запаху.

Розрізняють імбир двох видів: білий та чорний. Білий імбир - це ошпарений, очищений та висушений на сонці корінь, а чорний імбир - висушений корінь без попередньої обробки, який є духмяним та більш пекучим. Найчастіше зустрічається мелений імбир - це порошок сірувато-жовтого кольору.

Імбир як прянощі використовують у супах, м'ясних та рибних стравах, солодких стравах та десертах: варення, кекси, печиво, а також різноманітних напоях: компоти, лікери. Додають пряність і в чай для покращення самопочуття. Також імбир входить до складу знаменитої приправи «каррі».

Кардамон

ecyclopedia kardamon

Кардамон - трав'яниста рослина, плоди якої є відомою в усьому світі пряністю. Батьківщиною кардамону вважається Південна Індія, де виробляють основну частину даної спеції.

Розрізняють декілька видів цієї пряності: білий кардамон з більш ніжним смаком та ароматом, чорний кардамон з гострим та яскраво вираженим ароматом та зелений кардамон - ароматний, найбільш корисний та поширений.

Кардамон має приємний присмак, з легким відтінком лимону та евкаліпту. Це досить гостра пряність, яку додають до страв помірно та обережно.

Кардамон використовують для ароматизації супів, соусів, м'ясних та рибних страв, птиці та бульйонів. Також пряність використовують у печивах, тістечках, стравах з фруктів та лікерах найвищих сортів. Кардамон також входить до складу популярної приправи «каррі».

Найчастіше кардамон зустрічається у стручках або у меленому вигляді. Найкраще купувати стручки кардамону цілими, так вони довше зберігають аромат та смак пряності.

Кмин

ecyclopedia kmyn

Кмин - це одна з найдавніших прянощів, батьківщиною якої вважається Європа. Кмин росте на всіх континентах і є популярною спецією.

Пряність має приємний аромат та гіркуватий, пряно-пекучий смак. У світі існує близько 25 видів цієї спеції. Пряність можна застосовувати у вигляді цілих зернят та у меленому вигляді.

Кмин добре доповнює жирні страви з м'яса, особливо свинини та баранини, рибні страви, салати та кондитерські вироби. Пряність широко застосовують при консервуванні овочів, виготовленні сирів, напоїв та копчених ковбас.

Кмин також входить до складу різних сумішей спецій та застосовується у медичних цілях.

Кориця

ecyclopedia korytsya

Кориця - це вічнозелене дерево сімейства лаврових і одна з найдавніших пряностей, батьківщиною якої прийнято вважати Китай, Південну Індію та Бірму. В якості прянощів використовують висушену та подрібнену кору, зрізану з дерева китайської або цейлонської кориці.

На сьогоднішній день пряність вищої якості поставляється із Шрі-Ланки. Найчастіше кориця зустрічається у вигляді висушеної кори, згорнутої в трубочку, або у меленому вигляді.

Дана пряність належить до солодких спецій і її найчастіше використовують у приготуванні кондитерських виробів. Цілі палички кориці додають у запіканки, пунші та сиропи з фруктами. А ось мелену корицю додають у варення, желе, кекси, печиво, фруктові супи та салати. На Сході корицю додають до страв із птиці, баранини та свинини.

Кориця входить до складу деяких сухих сумішей пряностей та спецій для маринування. Корицю, як і всі прянощі, не варто вживати у надмірних кількостях - вона містить токсичну речовину кумарин, яка негативно впливає на організм.

Коріандр

ecyclopedia koriandr

Коріандр - однорічна трав'яниста рослина, одна з найпопулярніших прянощів у світі, батьківщиною якої є країни Середземномор'я. Молоду зелень даної пряності ще називають кінзою.

Свіжий коріандр має різкий терпкий смак та своєрідний пряний аромат, які відрізняються від аромату та смаку насіння коріандру. Свіжий коріандр (кінзу) використовують для приготування більшості м'ясних та овочевих страв, салатів та супів, не піддаючи пряність тепловій обробці.

У кулінарії також широко використовують насіння коріандру: в ​​кондитерських виробах, м'ясних та рибних стравах, салатах та супах, при виробництві ковбас, сирів та лікерів. З коріандром випікають знаменитий бородінський хліб.

Завдяки корисним властивостям коріандр використовують у фармакології та парфумерії. Ефірне масло коріандру має антибактеріальні властивості і застосовується при виготовленні лікарських препаратів.

Кріп

ecyclopedia krip

Кріп - однорічна трав'яниста рослина та одна з найпопулярніших прянощів у Європі. Батьківщиною кропу вважаються країни Середземномор'я, азіатські країни та Єгипет.

Кропу притаманний сильний пряний та освіжаючий смак та аромат. Дана пряність є дуже корисною, містить велику кількість вітамінів (А, В1, В2, С, Е, Р) та мікроелементів, покращує самопочуття.

Використовують у кулінарії стебла, листя та насіння кропу, як у свіжому, так і в сушеному вигляді. Пряність надає пікантного смаку рибним та м'ясним стравам, сиру, молодій картоплі, соусам, овочевим та першим стравам, салатам. Кріп потрібно додавати до готових страв та не піддавати тривалій тепловій обробці, щоб збереглися усі корисні речовини.

Для консервування використовують суцвіття кропу, а для ароматизації оцту можна використовувати гілочку кропу в період цвітіння.

Куркума

ecyclopedia kurkuma

Куркума - трав'яниста рослина, яка відноситься до сімейства імбирних. Пряністю вважається кореневище яскраво жовтого кольору, яке спочатку відварюють, чистять та сушать, після чого його подрібнюють на порошок. Батьківщиною куркуми вважають Індію, звідки пряність і завезли до Європи.

За своїми властивостями куркума дуже нагадує шафран: має схожий аромат та надає стравам жовтого кольору. Куркуму ще називають «індійським шафраном», але вона набагато дешевша та доступніша.

Куркума має трохи пекучий та гіркуватий смак і своєрідний тонкий аромат. Пряність надає стравам чудового кольору та є важливою складовою приправи «каррі».

Пряність використовують у кондитерських виробах, у виробництві сиру та масла, нею приправляють овочеві, м'ясні, рибні страви та рис.

Куркума є відмінним барвником і крім кулінарії її використовують у медицині, косметології та навіть парфумерії.

Любисток

ecyclopedia lyubystok

Любисток - трав'яниста рослина, батьківщиною якої вважається Південна Європа. В якості прянощів використовують усі частини даної рослини: корінь, листки та стебла, як у свіжому, так і в сушеному вигляді.

Корінь любистка має пряний, злегка лимонний аромат та гострий гіркуватий смак. Свіжі коріння використовують для приготування варення, цукатів, а висушені - додають до страв із птиці та дичини.

Молоде листя та стебла любистка добре доповнюють салати, страви з м'яса і овочів, супи, м'ясні бульйони та соуси. Любисток також використовують для приготування зеленого масла. Пряність добре поєднується з іншими спеціями: петрушкою, чебрецем та розмарином.

Важливо пам'ятати, що любисток потрібно використовувати помірно, щоб не забити інші інгредієнти страви, адже пряність є досить інтенсивною.

Майоран

ecyclopedia mayoran

Майоран - трав'яниста рослина, батьківщиною якої вважаються Мала Азія та країни Середземномор'я. У світі існує два різновиди даної пряності: листова та квіткова.

Майоран є дуже ароматною спецією з пекучим пряним смаком. У багатьох країнах пряність вважають незамінною та додають її до багатьох страв із м'яса, риби, птиці, супів, соусів та салатів.

Майоран використовують при виробництві ковбас, сиру, консервацій, а також напоїв, як алкогольних, так і безалкогольних. Майоран входить до складу великої кількості пряних сумішей та приправ.

Пряність використовують не лише в кулінарії, а й у медичних цілях в якості заспокійливого. Майоран є корисним для діабетиків та незамінним при дієтичному харчуванні.

Важливо відзначити, що пряність потрібно додавати у кінці теплової обробки, щоб зберегти усі корисні властивості майорану.

Мускатний горіх

ecyclopedia muskatnyy_horikh

Мускатний горіх - пряність, яка є плодом мускатника - вічнозеленого дерева. Плід мускатника нагадує персик або абрикос, який при дозріванні сам розкривається. Батьківщиною мускатного горіха є Молуккські острови.

Із дозрілих плодів мускатника виробляють мускатний горіх та мускатний колір. Мускатний колір - це висушена м'яка оболонка, яка покриває тверду шкаралупу мускатного горіху. Мускатний колір є пряністю з більш ніжним та тонким ароматом, ніж сам горіх.

Мускатний горіх більш складно отримати: його потрібно висушувати на відкритому безперервному вогні, протягом 45-90 днів, після чого із твердої шкаралупи акуратно дістають горіх. Готовий мускатний горіх має коричневий колір з більш темними прожилками.

Мускатний горіх має слабкий пряно-солодкуватий аромат та пряний пекучий смак. Пряність переважно додають до солодких страв, десертів, випічки, компотів та варення, але також можна використовувати для м'ясних, рибних, овочевих страв та соусів. Мускатний горіх часто використовують для ароматизації напоїв.

Купувати краще цілий мускатний горіх, адже мелений дуже швидко втрачає аромат. Вживати пряність необхідно помірно та у невеликих кількостях.

Орегано

ecyclopedia orehano

Орегано - трав'яниста рослина, батьківщиною якої вважаються країни Середземномор'я та Близького Сходу. За своїми властивостями орегано нагадує майоран, але має більш ніжний смак. У кулінарії орегано та майоран є взаємозамінними прянощами.

Орегано має свіжий та ніжний аромат та дещо гіркуватий пряний смак. Пряність широко поширена та застосовується у більшості кухонь світу. Найчастіше орегано використовують у сушеному вигляді, але можна застосовувати і свіжу зелень.

Орегано додають до різних м'ясних страв, риби, піци, салатів та соусів, картоплі та м'ясних супів. Використовують пряність для ароматизації олії та оцту, у приготуванні маринадів. Орегано відмінно поєднується з чебрецем, майораном, базиліком та перцем, і входить до складу пряних сумішей.

Пажитник

ecyclopedia pazhytnyk

Пажитник - пряно-ароматична рослина, батьківщиною якої є Мала та Передня Азія. Пажитник ще називають «грецьке сіно» або фенугрек.

Пряність має гіркуватий смак, аромат її нагадує запах свіжоскошеного сіна. Насіння пажитника мають трикутну форму, у меленому вигляді їх використовують у таких сумішах приправ, як хмелі-сунелі, карі, аджика, а також додають до кондитерських виробів.

Молоду зелень пажитника використовують для приготування салатів, соусів, для ароматизації супів та при виготовленні сирів. Пажитник рекомендується використовувати свіжомеленим, попередньо його обсмаживши.

Паприка

ecyclopedia papryka

Паприка - пряність, яка представляє собою мелений сушений стручковий перець. Слово «паприка» прийшло до нас із Угорщини, де пряність вважається традиційною, але все ж батьківщиною паприки є Південна Америка.

Розрізняють декілька видів паприки, яка відрізняється кольором та різним ступенем пекучості, яка підсилюється, якщо із паприки не видалити насіння. Найбільшою пікантністю вирізняється рожева паприка, яку потрібно вкрай обережно застосовувати.

Паприці притаманний слабкий аромат, а смак у неї завжди солодкий, більшою чи меншою мірою пекучий. Паприка не тільки надає смаку та пікантності страві, але і є натуральним барвником: страви виходять красивого червоного кольору. Чим паприка червоніша, тим вона солодша, і тим частіше її використовують у якості барвника. Дану пряність додають у знаменитий гуляш, м'ясні та овочеві страви, печеню, рагу, страви із сиру та яєць, використовують у приготуванні ковбас.

Паприка має цілу низку корисних властивостей: містить вітамін С, каротин та антиоксиданти, підвищує імунітет та прискорює обмін речовин.

Пастернак

ecyclopedia pasternak

Пастернак - пряно-ароматна рослина, батьківщиною якої є Європа. Пастернак має тонкий пряний аромат, що нагадує запах петрушки, та солодкий пряний смак, який більш ніжний, ніж у петрушки.

У кулінарії використовують всі частини даної прянощі. З листя та стебел готують салати у поєднанні з овочами, корінь використовують для приготування пюре та найрізноманітніших супів, соусів та маринадів для консервування.

Пастернак має високу енергетичну цінність та містить вітаміни В1, В6, С, РР і мінеральні солі. Застосовується не тільки в кулінарії, але і в медицині, як відновлюючий засіб.

Перець духмяний

ecyclopedia perets_dukhmyanyy

Перець духмяний - одна з найбільш популярних пряностей у світі. Батьківщина духмяного перцю - Південна Америка. Пряність широко поширена та вживається у всьому світі.

Перець духмяний має яскраво виражений пряний аромат та пекучий пряний смак. Дану пряність можна використовувати, як у меленому вигляді, так і цілим горошком. Перець духмяний застосовується при консервуванні, для приготування маринадів, м'яса, птиці, дичини, риби, овочів, у приготуванні супів та соусів, надаючи їм пікантного пряного смаку та аромату. У меленому вигляді перець духмяний додають до кондитерського тіста, десертів та лікерів, гірчиці та кетчупів.

Перець духмяний є складовою різних сумішей перців, а також входить до складу сухих сумішей пряностей, таких як «каррі».

Перець чілі

ecyclopedia perets_chili

Перець чилі - трав'яниста рослина, плоди якої є популярною у всьому світі пряністю. Батьківщиною перцю чилі вважається Індія та Центральна Америка.

Перець чилі вирізняється особливою пекучістю, що і є особливістю даної спеції. Існує кілька видів перцю чилі, яким властива різна ступінь пекучості, а також різні аромати: фруктовий, свіжий, солодкий, землистий та квітковий.

Свіжий перець чилі найчастіше додають до салатів. Для приготування більшості інших страв використовують висушений перець, як цілий, так і мелений. Сухий чилі застосовують для приготування гуляшів, рагу, страв з риби та рису, овочевих та м'ясних страв, соусів та маринадів. Стручки перцю чилі використовують також при консервуванні. Перець чилі у меленому вигляді додають до різних пряних сумішей з кмином, коріандром, орегано та часником.

Перець чорний

ecyclopedia perets_chornyy

Чорний перець - популярна пряність, батьківщиною якої вважається Малабарське узбережжя Індії. Найбільшим виробником чорного перцю у світі є Індія.

Чорний перець - це недозрілі плоди деревовидної ліани, які мають зелений колір, а після висушування на сонці шкірочка їх зморщується і стає темною. Вважається, що чим перець темніший, твердіший і важчий, тим він якісніший.

Перець чорний має особливий земляний аромат та дуже гострий гірко-пекучий смак. Дану пряність в кулінарії використовують як у вигляді горошин, так і в меленому вигляді. Перець чорний широко застосовують: додають до салатів, м'ясних та рибних страв, консервувань, супів, бульйонів, соусів та навіть до десертів. Перець чорний рекомендується використовувати у кінці приготування страви, щоб він зберіг усі корисні властивості та аромат.

Петрушка

ecyclopedia petrushka

Петрушка - трав'яниста пряно-ароматична рослина, батьківщиною якої вважаються країни Середземномор'я, де петрушка росте у дикому вигляді. Вирощують два види петрушки: кореневу та листову. У кулінарії використовують всі частини цієї пряності: листя, коріння, стебла та насіння.

Петрушка має пряний аромат та солодкувато-пряний, трохи терпкий смак. Використовують пряність для приготування більшості страв, за винятком молочних. Особливо добре петрушка доповнює бульйони, підливки та соуси, а також різноманітні овочеві та м'ясні страви, салати та закуски.

Петрушка багата вітамінами А, В, С, мінералами та містить ефірне масло. За вмістом вітаміну С петрушка перевершує більшість овочів та фруктів, а каротину в петрушці, приблизно, як у моркві. Завдяки її корисним властивостям, пряність широко використовують не тільки в кулінарії, але і в медицині.

Розмарин

ecyclopedia rozmaryn

Розмарин - вічнозелений напівчагарник, листя якого вважаються пряністю. Розмарин вирощують у країнах Середземномор'я, США та Мексиці, росте він також в Англії, Франції, Італії та низці інших країн.

У кулінарії найчастіше використовують сушені мелені листя розмарину, які мають сильний пряний аромат, що нагадує запах сосни, а також інтенсивний пряний та гострий смак. Пряність використовують для приготування рагу, гарнірів, закусок, м'ясних страв та супів. Свіже листя розмарину додають переважно до салатів для надання їм пікантних ноток.

Розмарин в основному використовують у поєднанні з іншими прянощами, а також включають його до складу складних сумішей прянощів для м'яса. Не рекомендується використовувати розмарин у поєднанні з лавровим листом, а також застосовувати для рибних страв.

Селера

ecyclopedia selera

Селера - дворічна рослина, батьківщиною якої вважається Середземномор'я. Селеру вирощують в Африці, Азії, Європі. Пряність має сильний аромат та пряний солодкувато-гіркий смак. У кулінарії використовують усі частини даної рослини: зелень, стебла, насіння та кореневище.

Кореневище селери використовують для бульйонів та супів, листкову селеру переважно додають до салатів, супів, а насіння добре підходить до відварних овочів та м'яса, гуляшів, салатів, соусів та паштетів. Селера добре доповнює різні гарніри, страви з риби та несолодку випічку. Також пряність використовують у вигляді селерової солі - суміш подрібненої селери з сіллю.

Пряність є дуже корисною, містить вітаміни А, С, Е, К, а також вітаміни групи В, мінеральні речовини та ефірну олію.

Фенхель

ecyclopedia fenkhel

Фенхель - багаторічна трав'яниста рослина, ззовні дуже схожа з кропом. Батьківщиною фенхеля є Південна Європа, область Середземномор'я та Малої Азії. В кулінарії використовують усі частини даної рослини.

Листя фенхеля використовують як свіжими, так і сушеними. Свіже листя фенхеля добре доповнюють салати, свинину, телятину, супи, соуси та майонези. А плоди фенхелю додають до страв із морепродуктів, м'ясних та рибних страв.

Вирощують фенхель в основному заради насіння, які мають аромат і смак, схожий з анісовим, але більш солодкий та ніжний. Використовують фенхель у виробництві ковбас та консервуванні овочів. Фенхель також є пекарською пряністю та застосовується при випічці булочок та печива.

Чабер

ecyclopedia chaber

Чабер - однорічна трав'яниста рослина, батьківщиною якої вважають Середземномор'я, Малу та Середню Азію. У кулінарії використовують молоду зелень чабера як у сушеному, так і свіжому вигляді. Сушена зелень має більш інтенсивний та сильний аромат, ніж свіжа.

Чабер є класичною пряністю та добре доповнює страви з квасолі, м'яса, риби та грибів, застосовується при засолюванні риби та приготуванні різних маринадів, салатів, супів та дичини. Чабер також використовується у різноманітних випічках та сумішах сухих приправ. Додають чабер за декілька хвилин до готовності страви, щоб повною мірою зберегти аромат пряності.

Часник

ecyclopedia chasnyk

Часник - трав'яниста рослина сімейства цибулевих. Це одна з найдавніших пряностей, батьківщиною якої вважається Середня Азія. В кулінарії використовують як цибулину, так і надземну частину часнику.

Пряність володіє різким ароматом та гострим пекучим смаком, які не схожі ні на одну іншу спецію. Часник має широке застосування: добре доповнює страви з баранини, дичини, свинини, птиці, овочів, грибів, а також соуси, салати та різноманітні закуски. Не обійтися без часнику і при маринуванні.

Часник входить до багатьох сумішей прянощів та гармонічно доповнює страви. Пряність широко використовується у стравах угорської, іспанської, грецької, італійської кухонь.

Також часник дуже корисний, адже містить вітаміни А, В1, В2, С, мікроелементи та володіє бактерицидними властивостями.

Важливо пам'ятати, що корисними є тільки добре збережені зубчики часнику, і не потрібно пряністю зловживати, досить 2-3 зубчиків у день.

Чебрець

ecyclopedia chebrets

Чебрець - багаторічний напівчагарник, зелень якого застосовується у якості прянощів. Батьківщина чебрецю - Південна Європа. У кулінарії використовують кілька сортів чебрецю, які володіють своїми унікальними властивостями. Чебрецю притаманний приємний сильний аромат та гострий пряний гіркуватий смак.

Пряність ідеально доповнює страви із м'яса, надаючи їм пікантності. Також чебрець застосовується до страв із курки, риби, дичини, гороху і квасолі, та при виготовленні ковбас. Пряність використовують для приготуванні соусів, маринадів і для ароматизації сирів. Чебрець також входить до складу великої кількості пряних сумішей.

Шавлія

ecyclopedia shavliya

Шавлія - популярна пряність, батьківщиною якої прийнято вважати Італію і Південно-Східну Європу. Існує величезна кількість різних видів шавлії. Найбільшу популярність в кулінарії шавлія завоювала в Італії, де пряність додають до страв із телятини, птиці та кролика.

Шавлія є дуже сильною та ароматною пряністю, надаючи стравам насиченого смаку. Аромат пряності терпкий, тонкий та виражений, а смак - насичений з легкою гіркуватістю. У кулінарії в основному використовують листя шавлії, а свіжу зелень додають з особливою обережністю, адже вона насичена та в’язка.

Шавлія добре доповнює велику кількість страв із телятини, яловичини, курки, риби, а також супи на м'ясному бульйоні, соуси, сири, ковбаси, страви з яєць, овочів та салати.