Гвоздика – вічнозелене дерево, батьківщиною якого є Молуккські острови. На сьогоднішній день найбільші плантації гвоздики знаходяться на Мадагаскарі, Маврикії, Занзібарі та в Індонезії. Гвоздику завезли в Європу в 11 столітті, і в давні часи пряність вважалася дуже дорогою та дефіцитною, мала величезний попит на ринку.
Пряністю є ще нерозквітлі висушені бутони гвоздичного дерева. Цікаво, що гвоздичне дерево перший раз плодоносить тільки через 20 років після його висадки, а бутони потрібно збирати великі та ще не розпущені.
Гвоздика має сильний аромат та своєрідний пекучий смак. Пряність здатна перебивати неприємні запахи, як наприклад, часнику, а також добре ароматизувати фрукти. Гвоздику використовують у десертах, солодких пиріжках, напоях, м’ясних стравах, бульйонах, різних підливках та у маринадах для риби.
Гвоздику потрібно використовувати помірно, бо вона здатна забивати інші інгредієнти в страві. Також важливо вибирати якісну пряність, яка містить цінні ефірні масла. Подрібнена гвоздика дуже швидко втрачає аромат та ефірні масла, а відповідно і цінність.